Мирон Юсипович

Під керівництвом відомого українського диригента Мирона Юсиповича державний колектив співаків із «К&К оперного хору» влаштував у конгресовому залі низку хорових блискучих виступів. Усі композиції виконувались мовою оригіналу, також українською та польською. Оркестр «К&К Філармонійці», який не назвав міста свого походження, був не тільки супроводом співаків, а й самостійно виконував претензійні композиції.

Чудову модерацію великої за обсягом програми виконувала Барбара Кройцер. На початку пролунали твори Ріхарда Вагнера: після урочистого хору лицарів із «Tannhauser», після блискучої увертюри до третього акту «Lohengrin» хор матросів із «Летючого голандця» приніс пристрасне піднесення атмосфери. За відмови від інших популярних мелодій концертна версія «Смерті Ізольди» із «Трістана» завдяки витонченій обробці форми і прекрасно підібраним звуковим відтінкам стала музичною кульмінацією.
Пригощали також витонченими зразками французької музики, а саме прекрасно виконаним «Entr'akte» і вогняним маршем Ескамільо з опери «Кармен» Бізе. Трохи шумний, але ритмічний марш козаків з «Тараса Бульби» Лисенка (1842-1912) справив запальне враження. У другій частині програми слово було надане Верді: після рідко виконуваного іскристого Тарантели з опери «Ернані» граційні хори циганок і тореадорів з «Ля Травіата» створили інтригуючі контрасти.
Популярна мелодія «Va pensiero», виконана у тонкому і прозорому Еспресіво, була містком до російськийх композицій: на противагу багатій на дисонанси увертюрі до «Пікової Дами» (Петро Чайковський) танці селян із «Євгенія Онєгіна» створили справжній фольклор у тонкій прозорості і вокальній делікатності. «Танці половців» Олександра Бородіна для хору і оркестру з багатим на дисонанси початком і веселою життєвою силою у кінці натягнули дугу між тонкою кантабільністю і драматичною пристрасністю.

Захоплені оплески спровокували три виконання «на біс», які знову доказали просте і витончене формулювання музичних структур як особливу ознаку цих хорової та оркестрової труп.